- понеділок, 9 березня 2026 р.
- Новини кафедри сучасної української мови
9 березня 2026 р. у межах навчальної дисципліни «Досягнення і проблеми українського мовознавства» відбулася панельна дискусія «АКТУАЛЬНІ НАПРЯМИ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ», у якій узяли участь здобувачі магістерського рівня спеціальності В 11 Філологія ОПП «Українська мова та література». Як зазначила викладач навчальної дисципліни, професор Кафедра сучасної української мови ЧНУ імені Юрія Федьковича СВІТЛАНА ШАБАТ-САВКА, сучасне українське мовознавство постає поліпарадигмальною наукою, що поєднує різні теоретико-методологічні підходи до аналізу мовних явищ і активно інтегрує здобутки суміжних гуманітарних дисциплін, репрезентуючи мову як складний соціокультурний феномен, інструмент пізнання, комунікації та конструювання смислів. У цьому контексті особливої ваги набуває міждисциплінарний характер лінгвістичних досліджень, що виявляється у взаємодії мовознавства з когнітивістикою, культурологією, соціологією, психологією, комунікативістикою, медіазнавством і цифровими технологіями.
Учасники панельної дискусії з опертям на мультимедійні презентації зосередили увагу на актуальних напрямах вітчизняного мовознавства. Зокрема, у фокусі обговорення соціолінгвістичних студій перебували питання функціювання української мови в умовах суспільно-політичних трансформацій, мовної політики та мовної ідентичності (ВІКТОРІЯ МИКИТЮК). У межах лінгвогеографічних досліджень порушено проблеми просторової диференціації української мови й ареальної варіативності діалектів (ТЕТЯНА КОШЕРУ). Окрему увагу приділено психолінгвістичним процесам породження та сприйняття мовлення, когнітивним механізмам мовної діяльності (НАТАЛІЯ РОЇК). Серед етнолінгвістичних студій актуалізовано проблематику взаємозв’язку мови й культури, репрезентації національно-культурних смислів у мовній картині світу (АРІНА ОРЛОВСЬКА). У межах порівняльної лінгвістики обговорено питання типологічних і генетичних зв’язків української мови з іншими слов’янськими та європейськими мовами (АНАСТАСІЯ ЛУНГУ). Комунікативна лінгвістика була представлена дослідженнями, присвяченими комунікативним стратегіям і тактикам, прагматичним аспектам мовної взаємодії в різних типах дискурсу (ЮЛІАНА ЗІНІНА). У контексті комп’ютерної лінгвістики розглянуто можливості застосування цифрових технологій для створення електронних корпусів текстів, автоматизованого опрацювання мовної інформації та розвитку інструментів штучного інтелекту для дослідження української мови (КСЕНІЯ ПЕТРАЩУК).
Подібні науково-освітні ініціативи сприяють формуванню академічного середовища, у якому здобувачі мають можливість розвивати навички критичного мислення, удосконалювати культуру наукової дискусії, формувати важливі soft skills ‒ уміння аргументовано презентувати результати власних досліджень, публічно виступати перед авдиторією та ефективно комунікувати в науковому середовищі. Такий формат роботи, безперечно, сприяє підготовці майбутніх філологів до активної участі в науковому та професійному дискурсі, засвідчує широту сучасного проблемного поля українського мовознавства, окреслює перспективи подальшого розвитку лінгвістичних студій.
