Перейти до основного вмісту
ПОЕЗІЯ ЯК ПРОСТІР ДУМКИ І ВІДЧУТТЯ

19 березня 2026 року на кафедрі сучасної української мови Чернівецького національного університету відбулося чергове засідання наукового гуртка, присвячене осмисленню поезії як особливої форми мовлення і мислення.

У центрі обговорення були питання дослідження мовних особливостей поетичних текстів, зокрема лексичної та синтаксичної організації сучасної української поезії. Учасники гуртка заслухали наукові доповіді Анастасії КАРАЛАШ «Специфіка лексичного повтору (на матеріалі збірки Ліни Костенко “Триста поезій”)» та Яни КОЛОДНИЦЬКОЇ «Особливості синтаксичної організації поетичного доробку Сергія Жадана».

Доповіді засвідчили високий рівень наукового осмислення поетичної мови як складного багаторівневого явища, у якому мовні засоби постають інструментом формування авторського стилю та смислової глибини тексту.

Засідання набуло особливої атмосфери завдяки поєднанню наукового дискурсу з живим поетичним словом. Студентки Наталія ЗАХАРЮК, Анастасія ШТЕФУНИК, Яна СЛИВЧУК поділилися власними поетичними одкровеннями, відкривши внутрішній простір особистого переживання через авторське слово.

Справжнім емоційним акцентом зустрічі стало декламування доцента кафедри української літератури Валентини ЧОЛКАН розділу «Сповідь» з роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко, що створило особливий простір співпереживання і глибокого занурення в художній текст.

Учасники гуртка також долучилися до поетичного флешмобу, підхопивши ініціативу декламування віршів Ліни Костенко.

Засідання стало переконливим свідченням того, що поєднання наукового аналізу й емоційного проживання слова відкриває нові можливості для розуміння поетичної мови та формування мовної особистості.

Ми використовуємо власні та сторонні файли cookies та localStorage для аналізу веб-трафіку та поширення матеріалів. Налаштування конфіденційності