Доктор філологічних наук, професор ЛЮДМИЛА ТКАЧ схарактеризувала специфіку формування та становлення словникового складу української мови в час середньомодерної доби (ХVІ‒ХVІІ ст.), розкрила тяглість традиції використання тих або тих лексичних одиниць, представила  історію походження та функціонування лексем «шарлат» і «шарлатовий» від часу їхнього закріплення в «Лексисі…» Лаврентія Зизанія до використання у творах Василя Стуса, у текстах новітньої літератури; наголосила на актуальності таких досліджень для розуміння історичної динаміки української лексики, збереження мовної спадщини, що поєднує минуле й сучасність у живому слові.

Доктор філологічних наук, професор НАТАЛІЯ РУСНАК представила результати своїх досліджень, присвячених пареміям про працю в буковинських говірках, акцентуючи на їхній світоглядній та виховній функції, відображенні трудової моралі, народної мудрості й ментальних особливостей українців Буковини; підкреслила, що вивчення паремій має важливе значення для розуміння національного характеру, ціннісних орієнтирів і мовної картини світу українців, адже саме в паремійному фонді зберігається багатовіковий досвід народу, його етичні й культурні пріоритети.

Доктор філологічних наук, професор СВІТЛАНА ШАБАТ-САВКА схарактеризувала лінгвокультурологійний підхід до вивчення питальних речень, зосередила увагу на важливості дослідження питальності в ракурсі комунікативних стратегій і тактик мовця в тих або тих дискурсивних практиках комунікантів; з опертям на яскравий фактичний матеріал представила питальні висловлення як етномарковані синтаксичні конструкції, що, реалізуючи основну функцію запиту інформації, водночас оприявнюють лінгвоментальність та етнокультуру народу, ввічливість та природність людської комунікації, вербалізують розлогий діапазон інтенцій українськомовної особистості.

Доктор філологічних наук, професор ТЕТЯНА ГУЦУЛЯК звернула увагу на можливості використання для певних комунікативних потреб самобутніх, оригінальних слів української мови, які привертають увагу співрозмовника, спонукають його уявити собі зміст сказаного через особливий асоціативний образ або ж через особливу естетичну насолоду від почутого; проаналізувала похідні слова (іменники, дієслова, прикметники, прислівники), морфемна будова й семантика яких відображають асоціативно-образні уявлення про елемент дійсності. Студенти мали змогу почути про особливості використання значної групи образних прикметників на позначення різних відтінків жовтого кольору, а це і золотий, янтарний, бурштиновий, медовий, вогняний, мідяний, соняшниковий, канарковий та багато інших.

Кандидат філологічних наук, доцент АЛЛА АНТОФІЙЧУК у своїй доповіді представила результати наукового дослідження, присвяченого аналізу листів буковинських митців як важливого історико-культурного джерела. У виступі розкрито, як епістолярна спадщина Юрія Федьковича, Сидора Воробкевича, Ольги Кобилянської, Омеляна Поповича та інших письменників відображає національну ідентичність, суспільні настрої та духовні пошуки епохи. Дослідниця підкреслила, що епістолярій слугує потужним засобом фіксації соціокультурних процесів і становлення української культури на Буковині.

Кандидат філологічних наук, доцент ОКСАНА МАКСИМ՚ЮК порушила питання англіїзації української мови як мовно-суспільного та мовно-психологічного патологічного явища, що виникло на переламі історичних подій і сигналізує про відсутність ментального спротиву народу-мови до безпрецедентного потоку запозичень, що стають фактичною заміною своєї мови і творять з неї антикультурний потік підлеглої комунікації, крізь призму наукових студій Ірини Фаріон, презентувавши основні імперативи з її монографії «Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті».

Кандидат філологічних наук, доцент ГАЛИНА ТЕСЛІЦЬКА зосередила увагу на фразеологізмах та фразеологізованих реченнях, що в розмовному діалектному мовленні слугують засобами концентрації національно-культурного досвіду, оцінних смислів та емоційності мовлення; підсумувала, що в діалектному розмовному середовищі фраземи не лише зберігають етнокультурні уявлення народу, а й формують експресивність, ритміку та синтаксичну організацію висловлення, завдяки чому є ключовим засобом відтворення ментальності, образного мислення та стилістичної своєрідності українського усного мовлення. 

Круглий стіл, проведений у тісній взаємодії зі студентською авдиторією, переконливо засвідчив актуальність досліджень викладачів кафедри сучасної української мови, їхню наукову значущість у контексті реалізації кафедральної теми «РІЗНОРІВНЕВІ МОВНІ ОДИНИЦІ В СИНЕРГЕТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ СУЧАСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ». 

Репрезентовані напрацювання окреслюють чіткі перспективи для подальшого вивчення української мови як складної, динамічної та відкритої до нових наукових інтерпретацій системи.