Учні й учениці після заочного оцінювання презентували високоповажаному журі свої проєкти у форматі постерного захисту, а згодом долучалися до спільної наукової конференції з усіма представниками своєї наукової секції. Такі вагомі здобутки – вияв наполегливої «сродної праці» учнів і учениць, їхніх наукових керівників, батьків й адміністрації закладів загальної середньої освіти – наших стейкхолдерів.

Цінно, що високий рівень командної роботи продемонстрували на завершальному етапі інтелектуальних перегонів і викладачі філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: професор Олена Кульбабська, доценти Лариса Маркуляк, Василь Костик і Альона Тичініна, які консультували юних мово- та літературознавців, підтримували їх у хвилини сумніву, допомагали не загубитися в гіпотезах, реченцях і остаточному редагуванні наукових текстів (та ще й у складних умовах цьогорічних відключень світла). А ще … вірили в кожен проєкт не менше, ніж самі зацікавлені дослідники, виформовували їхнє критичне мислення та мотивували залюбленість в Українське Слово.

У МАНівському портфоліо та рейтингових анкетах закономірно збережено суху статистику та факти про кожного конкурсанта і конкурсантку, які підкорили наукову Говерлу на Всеукраїнському рівні: Кульбабська О. В. підготувала 9 учениць, Маркуляк Л. В. – 8, Костик В. В. – 8, Тичініна А. Р. – із двома ученицями здобула перемоги. Проте між офіційними рядками пульсує живе життя: незабутня атмосфера наукового спілкування, щира радість перемог, новий досвід і наставництво над талановитим і допитливим учнівством. Бо кожна віднайдена гіпотеза чи уточнення усталеної класифікації – це маленьке відкриття, яке робить юного дослідника й дослідницю впевненішими в собі, виховує характер і силу волі.

Під час наукового керівництва сформувалися творчі тандеми: здобувачі середньої освіти – вчителі-україністи – викладачі-філологи. Прикметно, що серед шкільних наставниць – найкращі випускниці філологічного факультету ЧНУ, у професійному пріоритеті яких системна й різноаспектна робота з філологічно обдарованими учнями й ученицями: Дана Крива – учитель-методист Кельменецького ліцею – опорного закладу Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області (упродовж 10 років підготувала 7 переможців Конкурсу), Марина Ревега – учитель української мови та літератури «ОЗО – Колінковецький ліцей» Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, викладачка в БМАУМ, та Аліна Нагорна – учитель української мови та літератури Чернівецького військово-спортивного ліцею Чернівецької міської ради, яка здобула освіту в Рівненському державному університеті й уперше випробувала свої сили як керівниця НДР.

Усіх лавреатів і їх наукових керівників нагороджено грамотами та відзнаками «Найкращому науковцю» Департаменту освіти і науки ЧОВА.

Випускниця 2022 р., ініціаторка проєкту «Моя історія в МАН», Марина Ревега у своєму дописі відверто зізналася: «Педагогічна діяльність доводить, що дослідницька культура може і повинна передаватися наступним поколінням: четверо моїх учнів уже вибороли призові місця на фінальному етапі конкурсу-захисту в МАН. Для мене це – не лише професійне досягнення, а й підтвердження того, що інтелектуальна спадкоємність, започаткована ще в мої шкільні роки в МАН, має реальні результати».

Отож не зупиняймося на досягнутому й пам՚ятаймо слова Наталії Притолюк: «Завдання Вчителя, щоб ключик відшукати до кожної дитячої душі. І кожному можливість росту дати до інтелекту, що не матиме межі».

    *          *          *

Довідково:

2025/2026 навчальний рік. У фіналі Конкурсу-захисту МАНу 1224 підлітків і юнок з усієї України презентували 1256 проєктів.

Змагання відбувалося в 12 наукових відділеннях і понад 60 секціях: від філології та ІТ до філософії та інженерії.

За результатами конкурсу маємо 645 переможців! Серед них 78 здобули перше місце, 214 посіли друге, а 353 вибороли третє!

Відділення «Літературознавство, фольклористика та мистецтвознавство» охопило п՚ять секцій: «Українська література», «Зарубіжна література», «Фольклористика», «Кримськотатарська гуманітаристика» і «Теорія, історія мистецтва та арткритика». Найчисленнішою була секція української літератури: 25 із 25 можливих досліджень. У секції «Зарубіжна література» презентували дослідження 24 учасники й учасниці.

До відділення «Філологія» цьогоріч подали заявки 79 учасників і учасниць. Зокрема, секція української мови об՚єднала 23 юних мовознавців і мовознавиць.