9 вересня 2026 року відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Книга буття Івана Франка: від пророчого слова до сучасності», приурочений до 170-річчя від дня народження видатного українського письменника, ученого, перекладача, громадського діяча Івана Франка. Одним зі співорганізаторів наукового заходу став філологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

До організації круглого столу долучилися провідні наукові, освітні й культурні установи України, серед яких Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Наукова бібліотека ХНПУ, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, а також музейні, бібліотечні й освітні установи.

Учасників привітали відомі представники української науки, освіти та культури, з-поміж яких: акад. Микола Жулинський, акад. Василь Кремінь, акад. Георгій Філіпчук. Програмою було передбачено доповіді, присвячені націософським вимірам інтелектуальної спадщини Івана Франка, історії його архіву й бібліотеки, франкознавчій традиції, ідеї українського університету, мистецьким інтерпретаціям творчості письменника та епістолярній спадщині родини Франків.

Філологічний факультет Чернівецького національного університету на круглому столі представив декан факультету Ярослав Редьква, який виголосив доповідь «„Більш європейський метод науковий“: Іван Франко і Чернівецький університет». Саме під такою назвою виступ увійшов до офіційної програми заходу.

У доповіді було зосереджено увагу на важливій чернівецькій сторінці академічної біографії Івана Франка. У грудні 1890 року письменника було зараховано слухачем Чернівецького університету, де він завершив необхідний восьмий семестр філософського факультету. Цей етап його навчання тривав до 30 квітня 1891 року й відкрив можливість для подальшого академічного шляху, який згодом привів Франка до здобуття докторського ступеня у Віденському університеті.

Особливе місце у виступі посіла оцінка Іваном Франком університетського середовища Чернівців. Тут він слухав лекції професорів Степана Смаль-Стоцького та Омеляна Калужняцького і в листі до Михайла Драгоманова відзначав той «більш європейський метод науковий», який відчув у їхніх лекціях.

Ці слова стали смисловим центром доповіді, адже вони дають змогу говорити про Франка не лише як про видатного представника європейської академічної традиції, а й про місію сучасного українського університету – простору академічної свободи, критичного мислення, відкритості науки та органічної включеності української гуманітаристики в європейський інтелектуальний контекст.

Окремий акцент було зроблено на тому, що належність Франка до академічної історії Чернівецького університету є не лише предметом університетської гордості, а й відповідальністю сучасної університетської спільноти.

Сьогодні ЧНУ впевнено стає тим університетом, у якому цінується самостійна думка, національна культура осмислюється як повноправна частина європейської, а філологія постає не просто як знання мов і текстів, а як інструмент розуміння людини, суспільства, історичної пам’яті та власної країни.

У цьому контексті особливо актуальним прозвучав сформульований у виступі принцип: європейськість і українська національна ідентичність не суперечать одна одній, а взаємно підсилюються. Саме таке поєднання було властиве інтелектуальному світові Івана Франка – ученого й письменника, відкритого до багатьох мов і культур, але послідовно відданого розвитку української науки, мови, літератури та суспільства.

Участь філологічного факультету ЧНУ в організації круглого столу та представленні на ньому чернівецького виміру Франкової біографії ще раз засвідчує тяглість наукового осмислення спадщини Івана Франка й особливе місце Чернівецького університету в його академічному життєписі.

Символічним підсумком виступу стало те, що слова Франка про «більш європейський метод науковий» сьогодні вповні характеризують Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – європейський за рівнем науки, український за культурною відповідальністю та відкритий до світу за духом.